Історія села Локня

Село Локня засноване десь біля 400 років тому. Північно – східна його сторона була заснована якимось Спаським, а південно – західна – Мельником, людьми, які тікали від польської шляхти і гноблення українського панства.

Походження назви Локня має дві версії. Перша гласить, що назва Локня походить від того, що люди, які тут жили, були ткачами. Вони ткали полотно і міряли на лікоть, тому місце їх проживання назвали Локня. За другою версією, більш вірогідною, назва пішла від того, що поселення було у згибі (лікті) ріки. Село було спочатку заселене на трьох горбах, а яри були заболочені і зарослі лісом.

Вперше Локня згадується в документах 1639 р.р. Це ті часи, коли Богдан Хмельницький вів визвольну війну проти польських панів, яким належали ці землі. За кріпосництва тут були панами Багрійчуки та Юрковські. Пізніше ці землі потрапили до рук князя Прозорова та поміщика Шечика. В ті часи все село поділялось на дві общини. Одну з них становили вільні люди – козаки, другу – селяни – кріпаки.

В 1918 році в селі перебували гайдамаки, які часто проводили погроми та грабежі. Пізніше село зайняли денікінці. На початку 1919 року в селі був створений комнезам, а в серпні цього ж року він був перетворений на ревком.

В 1930 році почалася колективізація. Першим головою колгоспу був Мокренко Никифор Іванович.

На територію села німецькі окупанти вступили 2 вересня 1941 року. Партизани із з”єдання Ковпака 23 травня 1942 року знищили каральний загін німців та поліцаїв в урочищі Нова Локня. 2 вересня 1943 року село було визволене від німецьких окупантів.

На даний час в селі проживає 405 осіб. Є навчально-виховний комплекс «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ», ФАП, Будинок культури, сільська бібліотека. В селі проживає 13 учасників бойових дій. Із них 10 УБД –АТО, а учасників антитерористичної операції - 12.

Логін: *

Пароль: *